МНЕНИЕ ЭКСПЕРТА: Инновации в полиграфии

Татьяна Павловская, директор по развитию, маркетолог Группа компаний Printstore Group:
Полиграфическая продукция занимает важное место в корпоративных коммуникациях бизнеса. Тенденция диджитализации общества усиливает необходимость производства материальных артефактов бренда. Собственная полиграфическая продукция подтверждает имидж устойчивой, стабильной и успешной компании. Однако и в нашей, традиционной сфере сверх-важную роль играют инновационные разработки. Наша фабрика каталогов отслеживает тренды и сегодня мы на стадии активного внедрения технологий ЕСО-печати, разработок с WOW-эффектом. Спрос на данные новшевства проявляют компании-новаторы. В частности, для нескольких компаний мы разрабатываем полиграфическую продукцию с дополненной реальностью. В такую печатную продукцию добавляются специальные маркеры-метки, которые служат для последующей идентификации и визуализации цифровых объектов. Расширением реальности служат дополнительный текст, видео, анимированные объекты. Механика применения такой продукции для пользователя очень простая: с помощью специальных браузеров дополненной реальности, установленных на мобильных телефонах, сканируются метки, напечатанные в каталоге, журнале или брошюре и пользователь получает мгновенный доступ к вспомогательной информации.

18449512_1504601272943641_2517366110691929_o

Не секрет, что для нового поколения чтение текстов не является оптимальным методом получения информации. Дополненная реальность позволяет вместо текстового формата перейти на видео-обращение владельца бизнеса, наполненного эмоциями и энергетикой. Мелкие тексты сказок могут быть адаптированы под детское восприятие, дополненное анимацией и звуковым сопровождением. Каталог с бытовой техникой может содержать метки для перехода в программу визуализации объектов в интерьере вашей кухни. Либо в печатной версии книги вы можете зашифровать аудио-версию – красивое озвучивание текста диктором. А представляете, какой фурор вызовет открытка вашей компании, в которой напечатанные объекты оживают и весело поют новогоднюю песенку. В вашей полиграфической продукции могут быть зашифрованы абсолютно любые цифровые данные. А доступ потребителей к интернету в режиме 24\7 позволяет этим контентом свободно пользоваться.

Книги про книги

Справжній книголюб цінує книжку не лише за її зміст. Для нього насолода — просто тримати її в руках, пильно розглядати палітурку, гортати сторінки, вдихаючи той особливий книжковий аромат, який навіть відомий парфюмер Геза Шоен уже відтворив у парфумах Paper Passion. Жодне місце у світі не зрівняється для книголюба із бібліотекою чи книгарнею, де вишикувались, а може ставно розляглися, сотні книжок, дожидаючи свого читача.

Якщо ви з тих, для кого створювався Paper Passion, з тих, хто під словом “шопінг” розуміє “похід в книгарню”, і цілком погоджується із твердженням Алана Бредлі, що “рай — це місце, де бібліотека відчинена 24 години на добу 7 днів на тиждень”, то наступний перелік творів про книги і читання стане вам у пригоді.

“84, Чарінг-Кросс-Роуд”, Хелен Ханфф

Письменниця і колумністка Хелен Ханф, замешкана у повоєнні часи в Нью-Йорку, випадково виявила, що американська букіністика значно дорожча за британську, тож почала замовляти книги (всуціль рідкісні і цікавезні видання) у лондонській книгарні на Чарінг-Кросс-Роуд. Справи вона вела поштою, а листувалася переважно з однією людиною — досвідченим букіністом Френком Доелем. Це двадцятирічне листування лягло в основу чарівного і зворушливого епістолярного роману, де людські долі тісно переплелися із змінами у світі й сюжетами прекрасних книг.

“Ім’я рози”, Умберто Еко

Що може бути краще за середньовічну бібліотеку, сповнену скарбами
думок античних мудреців, розкішними фоліантами та інкунабулами? Тільки гостросюжетний детектив про середньовічну бібліотеку — із вбивствами, таємницями, містикою і глибокою філософією, на яку лише здатний, єдиний і неповторний, Умберто Еко.

За сюжетом, францисканський чернець Вільгельм Баскервільский розслідує серію трагічних смертей ченців у бенедиктинському монастирі на півночі Італії. Допомагає йому оповідач того, що відбувається — молодий послушник Адсо. І хоча сам Еко до кримінальної забарвленності свого твору ставився з іронією, та ці двоє не поступаються винахідливістю Холмсу та Ватсону.

“Книгарня”, Пенелопа Фіцджеральд

Англійська письменниця Пенелопа Фіцджеральд маловідома на наших теренах, хоча її твори не раз потрапляли у шорт-лист Букеровської премії. Один з таких творів і “Книгарня” (The Bookshop), що вийшов друком 1978 року.

За сюжетом, немолода вдова Флоренс Ґрін вирішує відкрити книгарню в одному зі старих будинків в містечку Гардборо, що у Саффолку. Перепоною їй стають, як люди, так і привиди старого будинку. І хоча доля Флоренс та її книгарні вирішена наперед, та атмосфера вінтажної книжкової крамниці, з її товарами і відвідувачами, зачарує справжніх книголюбів раз і назавжди.

“Не сподівайтеся позбутися книжок”, Умберто Еко, Жан-Клод Кар’єр

Ще одна книжка, до створення якої доклався Умберто Еко. Цього разу, нон-фікшн проза, точніше збірка діалогів на тему актуальності книжок і важливості читання, хоча насправді йдеться тут про літературу, мистецтво, релігію, історію, археологію, філософію, кінематограф і навіть колекціонування. Еко — професор і видатний письменник. Кар’єр — відомий сценарист і режисер. Обидві ці особистості — талановиті, цікаві й мудрі, до того ж, пристрасні бібліофіли, що розуміються як на античній класиці, так і на сучасній літературі. Читач, ніби, стає випадковим свідком їхньої довгої багатошарової розмови — напрочуд інтелектуальної, однак і навдовиж захопливої.

“451° за Фаренгейтом”, Рей Бредбері

Культовий роман майстра фантастики Рея Бредбері, свого часу наробив чимало галасу, вийшовши на сторінках журналу Playboy. Зараз подібних історій там вже більше не друкують, а шкода.

З одного боку, роман розповідає про альтернативне майбутнє, де (о, жах!) книги заборонені й безжально винищуються спеціальним загоном пожежників, а будь-яка зацікавленість літературою суворо переслідується законом. Головний герой оповіді — сержант Гай Монтеґ сліпо виконує накази про знищення книжок, проте зустріч із юною Кларисою змушує його переосмислити своє життя. Він поступово захоплюється літературою та стає інакодумцем і борцем в тоталітарному суспільстві. Саме цей етап становлення людини-мислителя і людини-читача, а також співчуття до книг і усвідомлення їх цінності є ключовими сенсами твору Бредбері.

“Абсолютна мить”, Шеллі Кінґ

Чи не єдиний відомий роман американки Шеллі Кінґ (в оригіналі “The Moment of Everything”) — легке і непретензійне чтиво, що має в сюжеті коктейль з класичних і сучасних образів та сюжетних ліній. Тут вам і розчарована в житті головна героїня, і декілька її друзів, серед яких мудрий старенький господар книгарні; молодий працівник цієї ж книгарні — буркутун, втім, хороший хлопець; програміст-гей (нічого дивного, адже це Кремнієва Долина); супер-успішна менеджерка середніх років (азіатка і лесбійка), що влаштовує засідання книжкового клубу на дозвіллі; зрештою, ідеальний герой-коханець, що і книжки читає, і куховарить, і в хаті прибирає, а ще ремонтує красиві велосипедики (судячи з імені Ранджит — індієць за походженням). Всі вони обертаються навколо історії з любовними листами, записаними прямісінько на сторінках вінтажної книги “Коханець леді Чаттерлей” Лоуренса і маленької затишної книгарні “Бабка” (Dragonfly), де у лабіринтах книжкових стосів і полиць можна знайти безліч цікавих видань, харизматичного кота і навіть кохання.

“Крадійка книжок”, Маркус Зузак

Роман німецького автора Маркуса Зузака, перш за все, знайомить читача зі… Смертю. Бо саме Смерть є оповідачем історії юної книголюбки Лізель, що мешкає із названими батьками в охопленій війною Німеччині. Читання книжок стало життєвою потребою дівчинки, засобом від всіх негараздів, тому Лізель поступово починає красти книги, які інакшим чином їй просто не дістати. Все, що вона дізнається з книжок, допомагає їй зрозуміти те що відбувається навколо: гоніння євреїв, антифашистський рух, приниження, голод. Це зворушлива історія про життя на війні, про втіху і втрату, про дружбу, кохання і людяність, що може відчути навіть… Смерть.

“Тінь вітру”, Карлос Луїс Сафон

Одного ранку 1945 року, батько приводить свого сина в таємничу схованку в самому серці Старого Міста, що має назву Цвинтар забутих книжок. Достатньо почути цей шматочок сюжету, аби захопити справжнього книголюба, але гостросюжетний містичний і дещо готичний роман, безумовно полонить будь-якого читача. Історія Даніеля Семпере і його розслідування долі загадкового автора Хуліана Каракса схожа на страшну і водночас прекрасну казку, де є місце лицарям, принцесам і злим чаклунам, щоправда, вписаним у сценарій і декорації повоєнної Барселони. Це багатошаровий роман-головоломка, розгадувати який буде моторошно, але надзвичайно цікаво.

“Матильда”, Роальд Дал

“Матильда” вважається дитячою книжкою, але винятковий саркастичний стиль автора часто припадає до душі саме дорослим. Зрештою, “всі ми родом з дитинства”.

Матильда Вормвуд ще крихітка, але вона дуже розумна. Дівчинка сама опанувала читання і тепер насолоджується творами Діккенса, Бронте, Остін, Хемінґвея, Стейнбека і Кіплінґа. На жаль, це зовсім не до смаку її батькам — неприємним і обмеженим особам, які віддають перевагу телевізійним шоу, а не книжкам. А до всього, ще й директорка школи, де навчається Матільда, — справжня садистка, що знущається з маленьких учнів. На щастя, “світлом у віконечку” постає добра і уважна вчителька — пані Фелпс, яка всіляко заохочує Матильду до навчання і пізнання світу. Зрештою, саме цій крихітці доведеться навести лад у школі, врятувати дітей і провчити поганців. Та головна ідея книжки геть не тривіальна: Дал усіма силами повстає проти пересічності, рутини, що отупляє, ненависної роботи, соціальних умовностей і примусового вирівнювання всіх під одну гребінку.

“Місто замріяних книжок” Вальтер Моерс

“Найкнижковіша книжка” — тільки так і ніяк інакше не можна її назвати, адже книги на її сторінках постають живими створіннями, у різноманітних іпостасях і виглядах, задумах і виконаннях. У Моерса немає жодного людиноподібного персонажа, а той що нібито є, пройшов таку складну метаморфозу, що дати йому визначення неможливо.

Головний герой твору — динозавр. Щоправда, в світі Замонії він походить з раси майстрів-літературознавців. Молодий і сповнений рішучості, він відправляється на пошуки автора одного геніального рукопису у книжкову столицю, де бере початок літературне слово як таке. Там йому доведеться стати жертвою зради, опинитися у катакомбах Міста замріяних книжок, познайомитися із його дивовижними мешканцями, прочитати, врятувати і знищити безліч книжок і розкрити моторошну таємницю загадкового Тінь-короля.

“Маленька паризька книгарня”, Ніна Джордж

Ця книжка зваблює книголюбів-романтиків самою лише назвою, оригінал звучить не менш “смачно” — “Лавандова кімната” (Das Lavendelzimmer), але, будьмо відверті, і те, і інше постає у книзі лише фрагментарно. Маленька паризька книгарня — книжкова баржа “Літературна аптека”, що мусить покинути береги Парижа, аби її господар — Жак Одинак знайшов нарешті ліки від старої любовної травми, а лавандова кімната, в свою чергу, має бути відчинена і провітрена від спогадів і тужливих ароматів.

Це роман-подорож Францією, людськими долями, почуттями, стражданнями і шляхами зцілення від них. Це історія про пошук відповідей, натхнення, свободи і кохання. Зрештою, це історія про книжки і чарівну книгарню, де можна відшукати двійко симпатичних котів і відповіді на всі питання.

“Гернсійський клуб літератури і картопляних пирогів”, Мері Енн Шеффер, Енні Берроуз

Історія створення цього роману досить непересічна: Мері Енн Шеффер все життя працювала у невеличкій американській бібіліотеці, у похилому віці вона поділилася одним сюжетом зі своєю племінницею Енні і та переконала тітку, що сюжет необхідно записати, бо він… надзвичайний. Удвох вони розпочали роботу над книгою, завершувати яку Енні довелося вже самій, бо тітонька Мері померла. Роман Мері Енн Шеффер із довгою, але інтригуючою назвою “Гернсійський клуб літератури і картопляних пирогів” (The Guernsey Literary and Potato Peel Pie Society) був опублікований посмертно і полонив серця мільйонів читачів.

Книжка написана у вигляді листування чималої кількості людей, але ці персонажі швидко стануть близькими і зрозумілими читачеві, а історія про німецьку окупацію Нормандських островів, і про те, з якою стійкістю, винахідливістю і гумором тамтешні мешканці сприймали воєнні реалії, безсумнівно зворушить кожного. Це життєствердна і по-справжньому світла історія про людей, книжки, війну і любов.

Олександра Орлова

Image may contain: people sitting and indoor

Приємне читання: підбірка кращих книг про подорожі 

Джек Керуак “У дорозі”

Знаменита книга про подорож була написана одним із засновників руху “бітників” Джеком Керуаком. Кинувши навчання в Колумбійському університеті і попрацювавши кілька років на торгових суднах, він осів у Нью-Йорку наприкінці 1940-х, де познайомився з Вільямом Берроузом і незабаром написав свій перший роман “Містечко і місто”. Цікаво, що друга його книга, “В дорозі”, замислювалася набагато раніше — під час подорожей по країні в 1948 році. Щоправда, письменник постійно переписував матеріал і видав книгу тільки в 1957 році.

Як зазвичай у Керуака, в основу сюжету лягли автобіографічні події — подорожі двох безтурботних друзів по Америці в пошуках сенсу життя і свого місця у світі. Ненадовго порвавши з бродяжництвом та безпутним життям, вони знову зустрічаються, щоб відправитися в таку довгождану подорож. У процесі друзі знайомляться з різними людьми, знаходять і втрачають кохання та експериментують з наркотиками.

Не дивно, що в пуританські 1950-ті книгу зустріла жорстка критика, а деякі її частини навіть було названо порнографічними. Але вже у вільні 1960-і твір став бестселером, і відтоді регулярно потрапляє в списки найкращих книг усіх часів.

Ернест Хемінгуей — “І сходить сонце”

Більшість біографів Хемінгуея сходяться на думці, що його перший роман “І сходить сонце” є чи не найкращою роботою письменника, незважаючи на те, що Нобелівську премію з літератури він отримав аж через багато років за повість “Старий і море”. Книга, яка стала своєрідним маніфестом покоління травмованих Першою світовою війною молодих людей, описує подорож групи американських експатів із Парижа до іспанської Памплони, де вони відвідують кориду. Під час подорожі в групі друзів спалахують романи, ревнощі та інші пристрасті. Закінчується пригода розбитими серцями і втраченою дружбою.

Твір заснований на реальній поїздці Хемінгуея з дружиною і групою друзів до Памплони в 1923 році, де вони відвідали в той час маловідомий місцевий фестиваль Сан-Фермін. Відтоді письменник повертався до Памплони десятки разів. З виходом книги містечко стало культовим місцем, яке під час фестивалю Сан-Фермін відвідують сотні тисяч туристів зі всього світу.

Роберт Байрон — “Дорога в Оксіану”

Книга, яка дала початок цілому жанру літератури про подорожі, описує десятимісячну поїздку молодого британського історика Роберта Байрона з Венеції до Індії в 1933 році. Оксіал − це територія навколо річки Амудар’я, де проходить межа між Афганістаном, Таджикистаном і Узбекистаном. Особлива цінність книги в тому, що місця, описані автором, зараз практично неможливо відвідати через конфлікти — це Палестина, Сирія, Ірак, Афганістан, Іран і північ Індії (сучасний Пакистан). Незважаючи на всі труднощі поїздки, транспортні проблеми і хвороби, книга рясніє сарказмом, анекдотами та комічними персонажами.

Пристрасний любитель архітектури Байрон, з особливим захопленням описує дивовижні палаци і мечеті, багато з яких не збереглися до наших днів. З успіхом видавши книгу в 1937 році, Байрон продовжив подорожі. Він був в Африці й Тибеті, жив у Пекіні. І навіть досліджував СРСР, де захоплювався красою соборів і жорстко критикував комунізм, назвавши його “мабуть, найгіршим із можливих політичних устроїв”.

Джон Стейнбек — “Подорожі з Чарлі у пошуках Америки”

Взяти напрокат машину й об’їздити Америку вздовж і впоперек зараз може майже кожен. А ось досліджувати країну, якою вона була понад півстоліття тому, допоможе книга знаменитого письменника Джона Стейнбека, який вирушив у подорож по батьківщині з пуделем Чарлі в 1960 році. 58-річний письменник провів два з половиною місяці в спеціально побудованому для нього фургоні, проїхавши від Нью-Йорка до Каліфорнії, а потім через Техас і Луїзіану повернувся в свій будинок на Лонг-Айленді.

У книзі є неймовірні краєвиди такої різноманітної Америки, придорожні кафе та мотелі, крихітні містечка. Але, мабуть, головне у Стейнбека — люди, з якими письменник знайомиться в дорозі. Знайомства виливаються в розмови про політику з поліцейськими, філософські бесіди з далекобійниками, спілкування про життя з нелегальними мігрантами з Канади, які зустрілися письменнику під час ночівлі посеред кукурудзяного поля. Є навіть несподівана зустріч із койотами в пустелі Мохаве. Книга вийшла в 1962 році, відразу стала бестселером і відтоді регулярно перевидається десятками мов.

Пол Теру — “Великий залізничний базар”

Пол Теру був волонтером в Африці і викладав англійську в Сінгапурі. Та найкрутіший життєвий поворот стався в 1972 році, коли він вирішив проїхати на поїзді з Лондона до Японії і назад та написати про це книгу. Чотиримісячний маршрут пролягав через Європу, Туреччину, Афганістан, Індію, Бірму і В’єтнам. Назад у Лондон Теру їхав через СРСР по Транссибірській магістралі.

Крім живих описів своїх різношерстих попутників і поїзного побуту в різних країнах, Теру майстерно розповідає про великі і маленькі міста, які він досліджує між переїздами, і про свої знайомства з найнесподіванішими людьми. Книгу було видано в 1975 році з великим успіхом, відтоді вона регулярно перевидається. Окрилений славою, Теру продовжив мандрувати світом на поїздах і писати про це книги. А в 2006 році ще раз проїхав по маршруту з “Великого залізничного базару” і написав про помічені ним зміни. Книга називається “Примарний поїзд до східної зірки”.

No automatic alt text available.

Що робить сер Річард Бренсон, щоб уникнути серйозних помилок

Ухвалення обґрунтованого рішення не надто відрізняється від роботи суду присяжних — усі розумні сумніви повинні бути усунуті, перш ніж ви зможете винести той чи інший вердикт. На щастя, корпоративні рішення рідко бувають питанням життя або смерті.
Ось кілька загальних правил, які допомагають мені зробити вирішальний крок (або не зробити) у розумних часових рамках.
Не судіть книгу по обкладинці
Як і я, ви можете бути схильні до першого враження при знайомстві з людьми, але не можна дозволяти цьому розумовому процесу впливати на прийняття рішень. Якщо ідея, яку ви тільки що вислухали, здається вам дійсно хорошою, ви цілком можете бути правими. Але не можна допускати, щоб перша реакція вплинула на вашу здатність об’єктивно зважити мінуси і плюси, коли вони будуть представлені.
Ретельно готуйтеся
Якщо ніяких істотних недоліків на перший погляд не видно, це зовсім не означає, що їх немає. Тому знайдіть того, хто відкопає і оцінить їх, поки у вас ще є час — у вас не буде ніяких поблажок, якщо ви виявите їх після того, як запустите угоду. Вдвічі важливіше наполягти на цьому домашньому завданні, якщо всі ваші колеги одноголосно виступають за проект. Досконалості не буває, тому ретельно шукайте будь-які приховані вади.
Не приймайте рішення окремо
Кожне рішення має певний вплив на інші можливості, які є у вас. Воно може здаватися дуже хорошою можливістю, яку не хочеться втратити. Але як це вплине на інші проекти або пріоритети? І якщо зараз не зовсім відповідний час для такого рішення, то наскільки ризиковано буде відкласти його на якийсь обумовлений час? А якщо ви не можете керувати одночасно цим проектом і іншим, який давно вже чекає свого часу, який з них потрібно вибрати і чому?
Страхуйтеся!
Мудрі інвестори готові на багато що, щоб убезпечити свої вкладення, і при створенні нового бізнесу потрібно намагатися використовувати такі ж стратегії. Наприклад, коли ми запускали Virgin Atlantic, єдиний спосіб переконати моїх ділових партнерів у Virgin Records змиритися з прийнятими ризиками полягав у тому, щоб домовитися з Boeing, що вони заберуть наш 747-й через рік, якщо щось піде не так, як ми розраховували. І до цього дня в таких гігантських капіталомістких підприємствах, як Virgin Galactic і Virgin Voyages, ми завжди витрачаємо багато часу на пошуки оригінальних способів знизити ризики.
Тягніть час
Якщо у вас є час, щоб використовувати «ретельно сплановане зволікання», зробіть це. Якщо не впадати в аналітичний ступор, то чим більше ви підготуєтеся до прийняття рішення, тим, як правило, краще. При більш глибокому розгляді ви можете знайти кращі альтернативи, або ж ринок може змінитися.
Ухвалення розумних обґрунтованих рішень — це те, за що лідерам платять великі гроші. Насправді немає якогось знання, що дозволяє правильно це робити кожного разу. Тому (на жаль) прийняття рішень не можна запрограмувати так, щоб воно відбувалося рівно як треба і без винятків. Проте, протягом півстоліття, що я займаюся бізнесом, я використовував наведені вище поради, щоб полегшити цей процес. Сподіваюся, ви знайдете їх корисними.

Image may contain: 1 person, smiling, ocean, beard, outdoor and water

Приємне читання: підбірка кращих книг про подорожі

Джек Керуак “У дорозі”

Знаменита книга про подорож була написана одним із засновників руху “бітників” Джеком Керуаком. Кинувши навчання в Колумбійському університеті і попрацювавши кілька років на торгових суднах, він осів у Нью-Йорку наприкінці 1940-х, де познайомився з Вільямом Берроузом і незабаром написав свій перший роман “Містечко і місто”. Цікаво, що друга його книга, “В дорозі”, замислювалася набагато раніше — під час подорожей по країні в 1948 році. Щоправда, письменник постійно переписував матеріал і видав книгу тільки в 1957 році.

Як зазвичай у Керуака, в основу сюжету лягли автобіографічні події — подорожі двох безтурботних друзів по Америці в пошуках сенсу життя і свого місця у світі. Ненадовго порвавши з бродяжництвом та безпутним життям, вони знову зустрічаються, щоб відправитися в таку довгождану подорож. У процесі друзі знайомляться з різними людьми, знаходять і втрачають кохання та експериментують з наркотиками.

Не дивно, що в пуританські 1950-ті книгу зустріла жорстка критика, а деякі її частини навіть було названо порнографічними. Але вже у вільні 1960-і твір став бестселером, і відтоді регулярно потрапляє в списки найкращих книг усіх часів.

Ернест Хемінгуей — “І сходить сонце”

Більшість біографів Хемінгуея сходяться на думці, що його перший роман “І сходить сонце” є чи не найкращою роботою письменника, незважаючи на те, що Нобелівську премію з літератури він отримав аж через багато років за повість “Старий і море”. Книга, яка стала своєрідним маніфестом покоління травмованих Першою світовою війною молодих людей, описує подорож групи американських експатів із Парижа до іспанської Памплони, де вони відвідують кориду. Під час подорожі в групі друзів спалахують романи, ревнощі та інші пристрасті. Закінчується пригода розбитими серцями і втраченою дружбою.

Твір заснований на реальній поїздці Хемінгуея з дружиною і групою друзів до Памплони в 1923 році, де вони відвідали в той час маловідомий місцевий фестиваль Сан-Фермін. Відтоді письменник повертався до Памплони десятки разів. З виходом книги містечко стало культовим місцем, яке під час фестивалю Сан-Фермін відвідують сотні тисяч туристів зі всього світу.

Роберт Байрон — “Дорога в Оксіану”

Книга, яка дала початок цілому жанру літератури про подорожі, описує десятимісячну поїздку молодого британського історика Роберта Байрона з Венеції до Індії в 1933 році. Оксіал − це територія навколо річки Амудар’я, де проходить межа між Афганістаном, Таджикистаном і Узбекистаном. Особлива цінність книги в тому, що місця, описані автором, зараз практично неможливо відвідати через конфлікти — це Палестина, Сирія, Ірак, Афганістан, Іран і північ Індії (сучасний Пакистан). Незважаючи на всі труднощі поїздки, транспортні проблеми і хвороби, книга рясніє сарказмом, анекдотами та комічними персонажами.

Пристрасний любитель архітектури Байрон, з особливим захопленням описує дивовижні палаци і мечеті, багато з яких не збереглися до наших днів. З успіхом видавши книгу в 1937 році, Байрон продовжив подорожі. Він був в Африці й Тибеті, жив у Пекіні. І навіть досліджував СРСР, де захоплювався красою соборів і жорстко критикував комунізм, назвавши його “мабуть, найгіршим із можливих політичних устроїв”.

Джон Стейнбек — “Подорожі з Чарлі у пошуках Америки”

Взяти напрокат машину й об’їздити Америку вздовж і впоперек зараз може майже кожен. А ось досліджувати країну, якою вона була понад півстоліття тому, допоможе книга знаменитого письменника Джона Стейнбека, який вирушив у подорож по батьківщині з пуделем Чарлі в 1960 році. 58-річний письменник провів два з половиною місяці в спеціально побудованому для нього фургоні, проїхавши від Нью-Йорка до Каліфорнії, а потім через Техас і Луїзіану повернувся в свій будинок на Лонг-Айленді.

У книзі є неймовірні краєвиди такої різноманітної Америки, придорожні кафе та мотелі, крихітні містечка. Але, мабуть, головне у Стейнбека — люди, з якими письменник знайомиться в дорозі. Знайомства виливаються в розмови про політику з поліцейськими, філософські бесіди з далекобійниками, спілкування про життя з нелегальними мігрантами з Канади, які зустрілися письменнику під час ночівлі посеред кукурудзяного поля. Є навіть несподівана зустріч із койотами в пустелі Мохаве. Книга вийшла в 1962 році, відразу стала бестселером і відтоді регулярно перевидається десятками мов.

Пол Теру — “Великий залізничний базар”

Пол Теру був волонтером в Африці і викладав англійську в Сінгапурі. Та найкрутіший життєвий поворот стався в 1972 році, коли він вирішив проїхати на поїзді з Лондона до Японії і назад та написати про це книгу. Чотиримісячний маршрут пролягав через Європу, Туреччину, Афганістан, Індію, Бірму і В’єтнам. Назад у Лондон Теру їхав через СРСР по Транссибірській магістралі.

Крім живих описів своїх різношерстих попутників і поїзного побуту в різних країнах, Теру майстерно розповідає про великі і маленькі міста, які він досліджує між переїздами, і про свої знайомства з найнесподіванішими людьми. Книгу було видано в 1975 році з великим успіхом, відтоді вона регулярно перевидається. Окрилений славою, Теру продовжив мандрувати світом на поїздах і писати про це книги. А в 2006 році ще раз проїхав по маршруту з “Великого залізничного базару” і написав про помічені ним зміни. Книга називається “Примарний поїзд до східної зірки”.

No automatic alt text available.

Як стати генератором креативних ідей

Для того, щоб працювати ефективно, людському мозку потрібно якомога більше матеріалу, пише Fast Company.

На початку 1980-х років кожен хотів мати найновіше диво техніки. Велосипед, демократичний і доступний, міг удвічі скоротити шлях до роботи й давав людям можливість насолодитися сільськими краєвидами на вихідних. З’явилися тисячі механіків, які працювали над тим, щоб зробити велосипеди легшими, безпечнішими, зручнішими і простішими у використанні. Вони працювали над покращенням кулькових підшипників, рулонною сталлю, передачами, шинами і т.д.

Багато хто з цих ентузіастів згодом використав знання, отримані у велосипедних майстернях, для вагомих відкриттів у транспортній сфері. Брати Райт були велосипедними механіками, як і Генрі Форд, який запустив масове виробництво машин, коли велосипедисти почали боротьбу за будівництво якісних доріг. Завдяки ньому незабаром цими ж дорогами почали їздити сучасні автомобілі.

Чим більше матеріалу ви даєте мозку, тим більше зв’язків він здатен створювати. Його робота схожа на функцію випадкового відтворення музики: чим більше пісень ви завантажите, тим більшою несподіванкою буде наступна композиція, що може змінити ваш погляд на речі. Можливо, з’явиться ідея зовсім нового плейлисту, можливо, вам захочеться зайнятися написанням авторських пісень чи ви просто почнете по-іншому думати про музику.

Людський мозок розвивається за рахунок широкого кола ідей і досвіду, особливо таких, на які він натрапляє неочікувано. Щоб створити щось справді захопливе, він спочатку повинен блукати, плутатися без мети, перетасовувати матеріал. Однак, у цій нелегкій справі можна йому допомогти, і ось як.

Сійте більше, аніж потрібно

Коли фермери садять насіння, вони не знають, яке саме зернятко проросте, і скільки з тих, що проростуть, принесуть плоди. Майже неможливо забезпечити 100-відсоткову врожайність. Що ж вони роблять? Сіють більше, аніж потрібно.

Загалом, вам потрібно зробити те саме. Наповнюйте власний город або, якщо попередня метафора більше до вподоби, додавайте у плейлист більше пісень, аніж зможете прослухати за раз. Це означає, що потрібно не просто провести стандартне дослідження, зрозуміти основні принципи й способи виготовлення речей, але й спробувати заглянути набагато далі, навіть не підозрюючи, що там можна знайти.

Читайте книги з суміжних сфер. Якщо ви вчений, спробуйте наукову фантастику, щоб розширити власну уяву, чи зверніться до історії філософської думки, щоб побачити різні способи мислення, які дозволяли тримати людей під контролем. Щось нове може з’ясуватися навіть у межах власного мислення. Якщо ви менеджер, почитайте, як монголи чи римляни організовували свої війська та спільною метою об’єднували солдат із зовсім різних культур.

Якщо ви читаєте статтю в Інтернеті, переходьте далі за посиланнями. Так можна зайти доволі далеко, і це нормально, тому що ви не знаєте, що саме може виявитися цікавим. Цього не дізнатися завчасно. Такий підхід може розчарувати тих, хто звик працювати з чіткою ціллю і ненавидить “марнувати час”. Однак мозок це розчарування не поділяє. Якщо ви хочете від нього більш проривних ідей, то повинні створити невизначеність і дозволити йому тупцятися довкола, а вже потім дізнатися, чи було це тим, що вам необхідно.

Використовуйте чужий мозок для прориву

Поширений міф — великі ідеї народжуються на самоті. Однак це трапляється рідко. Найчастіше йдеться про внесок кількох людей.

Поспілкуйтеся з тими, хто займається тим, що й ви. Знаменитий науково-дослідницький центр Bell Labs, якому ми завдячуємо появі транзистора, калькулятора, лазерних технологій, UNIX і багатьох інших неймовірно важливих у наш час винаходів, відомий тим, що закликає своїх нових членів стукати у двері Нобелівських лауреатів та ставити запитання “хлопцю, який написав книгу”.

Варто також поспілкуватися з людьми, які займаються іншою справою, якимось чином пов’язаною з вашою. Якщо працюєте менеджером у медичній компанії, зверніться до менеджера компанії з роздрібної торгівлі чи готельного бізнесу. Якщо працюєте бізнес-менеджером, поцікавтеся, як відкрити дитячий садок. Утім, фаза наповнення вашого городу полягає не лише в отриманні інформації від інших людей. Ви також повинні ділитися власними проблемами; пояснюйте іншим контекст тих питань, які ставите, конфліктів, над якими працюєте, розповідайте, чому вони складні, і яких результатів прагнете досягти.

Що б ви не робили, тримайте свідомість відкритою і об’єктивною; ніколи не відомо, хто саме притримує ласий шматочок для вас. Витоки великої ідеї зовсім її не нагадують, вони більше схожі на розрізнені шматки інформації. Суть в тому, щоб певні теми завжди тримати на передньому плані, тоді помічати необхідну інформацію буде значно простіше.

І ще одна хитрість: долучити людей до розмови про те, чим вони захоплюються. Запитайте про момент появи цього захоплення. Чи завжди вони любили цим займатися, чи, можливо, пристрасть зростала з часом? Що це за діяльність? Ви можете почути історії, нюанси, цікавий досвід. Усе це потрібно збирати!

Беріть приклад із самого Ейнштейна

Щоб розвивати свою теорію відносності, Ейнштейн не просто замикався в кімнаті й думав. У геніального вченого була компанія друзів, із якими він розмовляв майже щоночі. Вони називали себе “Олімпійською академією”. Туди входили Мішель Бессо, Моріс Соловін, Конрад Габіхт і дружина Ейнштейна, Мілева.

Теплими ночами вони блукали вулицями Берна, сиділи на березі річки. Інколи підіймалися на вершину гори Гертен, дивилися на зірки, лежачи на спинах, і розмовляли до самого світанку. Після цього поверталися до міста й заходили до кафе, щоб зігрітися кавою та ідеями.

Незважаючи на те, що в “Олімпійській академії” не було жодної структури, від її членів вимагалася повна відданість. Коли Моріс Соловін пропустив зустріч, щоб сходити на музичний концерт, Ейнштейн та Габіхт прийшли до нього додому, з’їли всю їжу, курили трубку (Ейнштейн) і сигари (Габіхт) аж доки помешкання не стало схожим на комин. Зрештою, вони звалили всі меблі й книги на ліжко товариша. Такою була помста за те, що останній віддав перевагу буржуазним розвагам, а не Академії.

Члени групи займалися різними речами (поезією, філософією) і саме ці розмови допомагали перевернути мислення настільки, щоб “перевернути всесвіт”. Тому, щоб бути інноваційним, Ейнштейну довелося змінити звичний хід думок, аж ніяк не обмежуючись фізикою.

Світлина від Группа компаний Printstore Group.

Біллі тямить в інноваціях. Будь, як Біллі

Жили і працювали Біллі, Донні, Тілі, Джонні, Санні. Всі вони займалися деревообробкою і випускали обрізну дошку. Все було добре, але одного разу прийшла криза, та ще й корумпованих чиновників привела. Сировина стала дорожчати, а продажі падати …

БІЗНЕС НЕ УСВІДОМЛЮЄ НЕОБХІДНІСТЬ ІННОВАЦІЙ
Пилорама дісталася Санні від батька. Пережив не одну кризу і був впевнений, що інновації для тих, хто не вміє вести справи. Низька оплата праці гарантувала замовлення.
Результат: Санні не ввів нововведень у бізнес-модель і технології. Через рік продаж сировини був обмежений, мінімальна заробітна плата збільшена. Підприємство Санні оголосило себе банкрутом.

БІЗНЕС НЕ ВИРОБЛЯЄ СТРАТЕГІЮ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Джонні чув, що з відходів можна виготовляти паливну пеллету і продавати її закордон. Не розібравшись з вимогами до продукції і не оцінивши виробничі можливості, почав шукати потрібне обладнання.
Результат: Джонні інвестував в технологію, яка не підвищила доданої вартості його основного продукту. Змушений скуповувати відходи у своїх колег.

БІЗНЕС НЕ СТВОРЮЄ НЕОБХІДНУ ІНФРАСТРУКТУРУ ДЛЯ ІННОВАЦІЙ
Тілі завжди вмів збирати потрібних людей, в його команді був відмінний тех. фахівець, який генерував інноваційні ідеї. Тілі відправляв його до фінансистів, механіків, які не розуміли суті і необхідності нововведень.
Результат: Відсутність механізму впровадження інноваційних рішень не дало Тілі підвищити конкурентоспроможність підприємства.

БІЗНЕС НЕ МОЖЕ ЗНАЙТИ КОМПЕТЕНТНИХ ФАХІВЦІВ
Донні був прихильником авторитарного управління. Одного разу він оголосив курс на інновації! Але серед співробітників Донні всі були настільки слухняними, що не уявляли, як можна щось робити по-новому.
Результат: Спочатку Донні намагався сам керувати процесом, відвідував виставки сучасного обладнання. В результаті не знайшов підтримки в колективі і здався.

Біллі вивчив практики впровадження інновацій, зібрав фахівців і розробив стратегію розвитку. Закупив обладнання, яке збільшило рівень перерозподілу продукції і дозволило виготовляти як заготовку для будівництва і виробництва меблів, так і дорогі предмети інтер’єру.
Результат: Додана вартість продукції і замкнутий технологічний цикл дозволяють Біллі не реагувати на скачки цін на сировину.

Будь розумним, як Біллі, впроваджуй інновації правильно.

Творчий підхід від short.media

Світлина від Группа компаний Printstore Group. 
О

Номінанти Міжнародної Букерівської премії-2017

У Лондоні оголосили шістьох номінантів цьогорічної Міжнародної Букерівської премії, яка відзначає найкращі художні твори з усього світу, перекладені англійською мовою.

Міжнародна Букерівська премія (The Man Booker International Prizе) вручається із 2005 року. Кожен автор і перекладач видання, що потрапило у шорт-лист, отримує грошову винагороду 1000 фунтів, йдеться на сайті Букера.

Крім того, лауреати відзнаки одержують 50 000 фунтів, яку ділять між собою автор книги та перекладач, який інтерпретував її.

Цьогорічними номінантами за найкращий текст, перекладений англійською, стали:

— Матіас Енар (Франція) із книгою “Компас” (“Compass”), перекладачка Шарлотта Манделл.

— Девід Гроссман (Ізраїль) за текст “Кінь йде у бар” (“A Horse Walks Into a Bar”), перекладачка Джесіка Коен.

— Рой Якобсен (Норвегія) за роман “Невидимий” (“The Unseen”), перекладений Доном Бартлеттом і Доном Шоу.

— Дорті Норс (Данія) із книгою “Дзеркало, плече, сигнал” (“Mirror, Shoulder, Signal”) у перекладі Міхаеля Хоекстри.

— Амос Оз (Ізраїль) за текст “Юда” (“Judas”), перекладачем якого став Ніколя де Ланге.

— Саманта Швеблін (Аргентина) із книгою “Гарячковий сон” (“Fever Dream”), перекладчка Меган Макдауелл.

Переможця Міжнародного Букера-2017 оголосять 14 червня. Церемонія нагородження відбудеться у Музеї Вікторії та Альберта у Лондоні.

Світлина від Группа компаний Printstore Group.

ДУМКА ЕКСПЕРТА: Офсетний друк – застосування та переваги

Анфіса Сіньова, менеджер Группа компаний Printstore Group:

Офсетний друк застосовується для виготовлення великих тиражів друкованої продукції. Друк буклетів, каталогів, листівок, періодичних друкованих видань (газет і журналів), виготовлення книг та іншої друкованої продукції, які йдуть великими тиражами, проводиться офсетним способом. Офсетний друк – складний багатоплановий процес, який вимагає здійснення певних операцій з додрукарської підготовки. Втім, витрати з додрукарської підготовки виправдовуються високою якістю отриманої друкованої продукції.

Процес такого друку складається з декількох етапів: розробка макету, виготовлення друкованих форм, налагодження устаткування і друк тиражу поліграфічної продукції.
Ще до початку друку розробляється електронний макет майбутньої поліграфічної продукції, після цього макет виводиться в фотоформу, яку в подальшому засвічують і під яку робиться подальша налагодження устаткування. В процесі офсетного друку зображення майбутньої друкованої продукції (наприклад, листівки) переноситься на спеціальну металеву пластину, а далі – і на сам паперовий матеріал за допомогою спеціального офсетного циліндра.

Screenshot_87

Висока якість друкованої продукції. Завдяки офсетному друку можна отримати найбільш якісну повнокольорову поліграфічну продукцію. Друкована продукція, вироблена за допомогою офсетного друку, відрізняється високою якістю відтворених дрібних деталей, яскравістю і насиченістю кольорів, чіткістю і відмінною передачею півтонів.
• Висока швидкість виготовлення замовлення. За допомогою офсетного друку Ви можете виготовити великі тиражі друкованих матеріалів за короткий час.
• Економічні переваги. Офсет оптимальний при замовленні великого тиражу друкованої продукції. При збільшенні тиражу вартість друку зменшується.
• Великий вибір фарб і різноманітність друкованих основ. При такому друку використовується стандартна палітра CMYK, а також додаткова палітра півтонів PANTON; можливо здійснити друк металізованими фарбами і застосовувати лак.
Сам процес друку складається з декількох етапів: розробка макету, створення друкованих форм, налагодження устаткування і друк тиражу. Офсетний друк здійснюється за допомогою перенесення зображення на спеціальну пластину, а з неї на носій.
Друк офсетним способом дозволяє найбільш вигідно і швидко здійснити друк великих тиражів поліграфічної продукції, адже чим більше тираж, тим менше вартість одного примірника друкованої продукції.
Це все пояснюється особливостями друкарського процесу. Виготовлення проміжної форми вам доведеться оплатити додатково. Але такий допоміжний елемент дасть Вам можливість без повторного налаштування і заміни отримати близько одного мільйона копій однаково високої якості. При складанні ціни всього тиражу друкованої продукції при офсетного друку ми рівномірно розподіляємо вартість форми, фарби і паперу на кожен екземпляр. І природно, чим більше сторінок Ви віддрукувати, тим дешевше вони Вам обійдуться. І починаючи від 500 примірників формату А3 і 1000 копій формату А4, Ви відчуєте значне зниження вартості.
Друк проводиться на великій швидкості, яка дозволяє отримати більше 10 тисяч сторінок на годину. Швидкість друку абсолютно не впливає на якість друкованих матеріалів.

PRINTSTORE GROUP выступил партнером Конференции People Management 3

Избитая фраза “кадры – наше всё” наполняется новыми смыслами, реальными кейсами и эффективными рецептами на Конференция People Management 3 от KA Group, где Группа компаний Printstore Group выступила партнером.

Процесс получения знаний выдался очень увлекательный, вовлекательным и мотивирующим, за что огромное спасибо организаторам, спикерам и участникам.

18055694_1474214462648989_6542943592479434637_o

 

18033056_1474338319303270_8060584291204109212_n

 \18033053_1474338232636612_1218570261242410363_n

 \18033318_1474338165969952_4762908053138612889_n

 \18076551_1474214522648983_7914626234062382227_o

 \17991366_1474214519315650_7280935022971480862_o

 \18076477_1474214512648984_3401658541301656754_o

 \ \18077265_1474214559315646_591957016583176979_o

Переосмислення класики через обкладинки книг

Прекрасний приклад, як можна по-новому подивитись на класичні речі і сюжети.  

18010715_1472623229474779_6345067720402728441_n (1)

Бразильський художник Butcher Billy переосмислив сумні пісні про кохання, створивши на їхній основі альтернативні обкладинки для книг маестро хорору Стівена Кінга.

Butcher Billy – бразильський ілюстратор, який любить поєднувати ідеї та образи унікальними способами. Його постмодерні роботи часто іронічні та з почуттям гумору.

На додаток до роботи ілюстратором, Біллі працює креативним директором в цифровому агентстві. Він жив у Великій Британії деякий час і багато подорожував.

“Я люблю творити вільно, а потім усвідомлювати, що в моїй творчості є нотки із фільмів Тіма Бартона, картин Сальвадора Далі, ранніх альбомів Девіда Боуї,” – говорить він.

 

Команда PRINTSTORE GROUP прошла испытание квеструмом

Наша команда крепнет с каждым днем, выполняя всё более нетривиальные задачи! Что, конечно же, было бы не так весело и интересно без наших партнеров Ассоциация Корпоративных Медиа Украины, на ежегодном конкурсе которых мы получили приз за онлайн-сервисы и наконец им воспользовались, сходив в гости в квеструм от Клаустрофобия Киев (они реально крутые!) 

Вырваться из комнаты нам удалось с боями и не без приключений, после которых мы уже точно не будем прежними. Кровь стыла в жилах, холодный пот катился градом, но цель была превыше всего и она была достигнута!

17883983_1464430526960716_6528497197008594678_n

17903837_1464426493627786_4112924985403742704_n

17951696_1464426470294455_1977316182928824161_n

 

XV Международный PR-Фестиваль пришёл при поддержке PRINTSTORE GROUP

PR многолик и разнообразен. За примером далеко ходить не надо, ни за позитивными примерами, ни за негативными, типа нашумевшего случая, когда американская авиакомпания прогремела на весь мир тем, что её клиент был насильно извлечен из самолета, после чего позиция их пиарщиков вызвала ещё бОльший шквал критики.

Но мы, Группа компаний Printstore Group, любим клиентов, качественно выполненную работу и позитивный опыт. Потому гораздо более полезным опытом считаем случай с перевозчиком KLM, персонал которого в критический момент – связанный со срывом рейсом из-за активности вулканов в Исландии – от чистого сердца начал помогать в соцсетях клиентам. После этого насыщенное взаимодействие с клиентами в соушел медиа стало одним из самых динамичным каналом продаж. Искреннее желание помочь в комплексе с современными технологиями сотворило маленькое маркетинговое чудо.

И именно для того, чтобы лучше понимать, как это делать мы посетили и выступили партнерами XV Международный PR-Фестиваль. От души благодарим организаторов, спикеров и участников за заряд знаний и продуктивной коммуникации в целом. До новых встреч!

17799362_1464774686926300_350482094423128272_n

17904331_1464777816925987_7776560996024952230_n (1)

17904000_1464774693592966_8968559755313943753_n

17884170_1464777813592654_8874027892064804790_n (1)

 

 

Украинский форум маркетинг-директоров состоялся при поддержки PRINTSTORE GROUP

Хорошее притягивает хорошее. Так, юбилейный десятый Украинский форум маркетинг-директоров, полиграфическим партнером которого мы являемся, притянул БЕЗВИЗ (во взаимосвязи можете даже не сомневаться)! Да, именно сегодня в ЕС проголосовали за предоставление Украине безвизового режима.

А наша команда в поисках новых профессиональных знаний и навыков с удовольствием проводит время на #fmd10. Благодарим за это организаторов, спикеров и всех участников!

И помните: важно любить Европу в себе, а не себя в Европе 😉

17800208_1454217611315341_6768568544066876495_n

17807376_1452393931497709_4257921462438778061_o 17553423_1454217121315390_4450921097020070560_n 

17796323_1454217207982048_2834542606234963760_n

 

17796091_1454217097982059_2802741437504307533_n

17800199_1454217094648726_720176526458509760_n  17799429_1452393878164381_6756386506152692833_n

Як підвищити свою продуктивність

За допомогою цих додатків можна оголосити бій прокрастинації, перестати залипати в соцмережах в робочий час і засиджуватися допізна, щоб все встигнути.

RESCUETIME
rescuetime.com

Один з кращих тайм-трекерів, який допоможе об’єктивно поглянути на картину вашого дня: скільки часу ви проводили в робочих програмах (або навчаючись чогось), а яка його кількість пішла на соцмережі та перегляд відео з пандами. RescueTime інтуїтивно зрозумілий: треба просто встановити програму, зареєструвати аккаунт, залогінитися — і програма тут же почне вести облік вашої активності. RescueTime зручно і грамотно розбиває відвідані вами сайти і відкриті додатки на категорії і виводить дані у вигляді графіків, які діють найбільш протверезним чином і показують вашу реальну продуктивність.

NEWS FEED ERADICATOR
goo.gl/UCAvas

Плагін для браузера Chrome, який після установки відключає вашу стрічку новин на фейсбуці. Ви більше не побачите величезну кількість постів про погоду на вулиці, нову урядову зраду та інше, що так бездарно спалює ваш час, відволікає увагу і заважає працювати. Замість цього News Feed Eradicator буде підсовувати вам якусь мотивуючу цитатку великих — від Вінстона Черчілля до давньогрецьких філософів. Втім, можна вклеїти і будь-яку іншу цитату за власним бажанням. На роботі фейсбучного месенджера установка плагіна ніяк не відображається.

COLD TURKEY
getcoldturkey.com

Текстовий редактор, який блокує ваш комп’ютер поки ви не напишете потрібну кількість слів. Жорсткий, але досить-таки дієвий інструмент боротьби з прокрастинацією для всіх тих, чия робота пов’язана з писаниною. Це коли говориш собі “ну все, дочитаю цю вкладку і візьмусь за справу”. А потім одна вкладка змінюється іншою, паралельно відкривається кілька сторінок у Вікіпедії, в чаті одне за іншим прилітають повідомлення від друга, якому не терпиться розповісти важливу новину прямо зараз. Базова версія Cold Turkey блокує всі ці відволікаючі сайти, а платна версія обмежить роботу всіх програм, які ви помітите як відволікаючі від справ.

POMOTODO
pomotodo.com/intl/ru

Таймер, який пропонує вже готову робочу модель, засновану на 25-хвилинних циклах знаменитої техніки управлінням часу під назвою “помідор”. Цей метод влаштований таким чином: 25 хвилин праці — 5 хвилин відпочинку. Після кожного четвертого циклу пропонується більш тривала перерва. Pomotodo — мультиплатформенний сервіс, який в тому числі дозволяє вести безкоштовні / платні облікові записи, за допомогою яких аналізувати свою продуктивність ще простіше.

PRODUCTIVITY OWL
productivityowl.com

Ще одне розширення для Chrome, яке контролює час, проведений в інтернеті. Productivity Owl спочатку злякає наступним привітанням: “Привіт, я сова продуктивності. Я дам тобі кілька секунд, щоб відвідати веб-сайт, а потім закрию вкладку”. А потім зажадає деяких зусиль, щоб повністю налаштувати під себе відвідування тих чи інших сайтів. Можна, наприклад, вибрати спеціальні дні або годинник, коли сова не заборонятиме інтернет-серфінг. Найцікавіше полягає у вкладці “заслужи повагу”, де та сама скептична сова, аналізуючи дії користувача, коментує його спроби боротися з прокрастинацією.

FOCUS LOCK
goo.gl/G6Rdi1

Більшість програм, про які ми писали вище, в основному встановлюються на робочі комп’ютери. Але що робити зі смартфоном, з цим маленьким злом, яке може перешкодити роботі навіть найбільш радикального блокувальника сайтів на основному пристрої? Focus Lock — це порятунок для тих, хто і радий би попрацювати, але вже чисто машинально тягнеться кожні 10 хвилин за своїм гаджетом, щоб пообновляти стрічки всіх соцмереж. Програма (для Android-пристроїв) дозволяє самостійно виставити інтервал блокування додатків, що пожирають найбільше часу. І в такий спосіб вилікуватися від обсесивно-компульсивного користування своїм смартфоном.

FOREST
forestapp.cc/en

Ця програма дозволяє тренувати свою волю за допомогою елементів гейміфікації. Влаштована вона простіше простого: після запуску (вам пропонується віртуально посадити насіннячко) на екрані починає рости дерево. Будь-які ваші дії зі смартфоном (спроба зайти в інший додаток) протягом заздалегідь виставленого вами часу призводить до смерті цього дерева. Після того, як ви погубите кілька (або кілька десятків) дерев, зі спокусою відволіктися на повідомлення або стрічку в Instagram впоратися буде легше.

Світлина від Группа компаний Printstore Group.

10 основних переваг поліграфії у рекламі

1. Недорогий спосіб передачі рекламної інформації споживачам.
2. Відсутній фактор прямого вторгнення в особисте життя, на відміну від телевізійної реклами. Ви самі вибираєте — дивитися на плакат або рекламну листівку, вішати на стіну календар або викинути буклет.
3. Довгостроковість і багаторазовість рекламного впливу. Розклеюючи рекламні плакати в громадському транспорті — маршрутках, трамваях, тролейбусах, автобусах і т.п, рекламісти мають прекрасну можливість, не тільки проінформувати споживачів про свої товари та послуги, а й завоювати майбутню та тривалий довіру потенційних Клієнтів.
4. Поліграфічна реклама дає певний час на роздуми. У листівках відсутня можливість використання «25-го кадру» і різних відволікаючих маневрів, на відміну від телевізійної реклами.
5. Використання поліграфії як виду реклами значно спрощує аналіз ефективності рекламних звернень. Так як, найбільш показовим є застосування прямої адресної розсилки.
6. Атака конкурентів! Вручаючи вашу рекламну листівку споживачеві, саме Ви, в даний момент часу, керуєте його розташуванням і впливом. На відміну від телевізійної реклами, Ваш споживач не зможе перемкнути канал і побачити конкурентний відеоролик.
7. Підвищення рівня впізнаваності за допомогою сувенірно-поліграфічної продукції. Подаровані вашим партнерам і клієнтам фірмові календарі, блокноти, плакати, пакети і т.п. можуть бачити та використовувати не тільки по колеги, а й рідні, знайомі, друзі.
8. Рекламну поліграфію можна не тільки побачити, а й відчути на дотик.
9. Різноманітні барвисті рекламні POS-матеріали на місці продажів — це один з ефективних інструментів маркетингу. Побачивши, в магазині барвистий плакат з рекламою шоколаду, виробник має прекрасну можливість удвічі збільшити число покупців даної ТМ в цьому ТЦ.
10. Наявність різноманітних видів рекламної поліграфії. В рамках однієї рекламної промо-акції, можуть використовуватися різні поліграфічні види реклами — від листівок, флаєрів і до блокнотів, календарів, створених відповідно до існуючого.

Із задоволенням потиснемо автору руку, якщо дізнаємося хто

Світлина від Группа компаний Printstore Group.

Атлас з наліпками: навчання із задоволенням

 Зробити навчання не таким нудним і навіть веселим – мрія кожного, хто навчався у школі.

Державне підприємство “Картографія” зробили свій внесок у те, щоб освіта в нашій країні була більш цікавою і викликала максимум ентузіазму – зустрічайте атлас для дітей із наліпками. Цього разу квестом для дітей буде правильно розмістити прапори країн.

Приємно, що до цієї важливої справи долучились і ми, виготовивши на своїй типографії ці чудові атласи.

Нагадаємо, що це вже не перший наш атлас з наліпками – раніше ми вже виготовили аналогічне видання із динозаврами, яким треба було знайти історичні домівки.

17358937_1433442646726171_4179834229182714707_o

17434587_1433442653392837_5080308546816568260_o

17390806_1433442703392832_3182549218092257770_o

17436205_1433442710059498_1888931918545535331_o

Повчальні приклади: дрібні граматичні помилки, які дуже дорого коштували

Американське молочне підприємство мусить виплатити водіям вантажівок близько 10 млн доларів за понаднормову роботу — таким було рішення суду у суперечці щодо зарплати, яка розгорілася через одну-єдину кому.

Апеляційний суд став на бік водіїв, вирішивши, що відсутність коми у законі штату Мен щодо наднормової праці робить цей закон неоднозначним.

Інтернет-видання Quartz назвало це рішення “неймовірним занудством”, а журналіст із Guardian написав, що воно “потішить фанатичних прихильників орфографії та оксфордської коми”.

(“Оксфордською” називають кому перед “і” чи “або”, які приєднують останній із однорідних членів речення; в українській мові кому в такій позиції не ставлять. — Ред.).

Проблемний закон

Як зазначає закон штату Мен, за понаднормову роботу не доплачують у таких видах діяльності: “Консервація, обробка, заготівля, заморожування, сушка, маркетинг, зберігання, пакування для доставки або розподіляння (1) сільськогосподарської продукції; (2) м’яса та риби; (3) продукції, що швидко псується”.

Водії заявили, що відсутність коми після слова “доставка” означає, що цей закон стосується лише такої діяльності, як “пакування” (для доставки або розподіляння), а не “пакування” і “розподіляння”.

Оскільки водії займаються розподілянням (дистрибуцією) товарів, але не пакують їх, вони розсудили, що мають право на додаткову платню — за кілька останніх років, коли їм недоплачували.

Спочатку окружний суд виніс рішення на користь молочної компанії.

Та суддя апеляційного суду Девід Беррон скасував цю постанову зі словами: “Ми дійшли висновку, що перелік винятків у цьому законі справді неоднозначний”.

“Оскільки, за законодавством штату Мен, двозначність у законах щодо оплати та тривалості праці слід тлумачити ліберально, прагнучи справедливого відшкодування праці, ми приймаємо вужче розуміння переліку винятків, якого дотримуються водії”.

Роботодавець — компанія Oakhurst Dairy — швидше за все, подасть нову апеляцію.

Та якщо вона врешті-решт програє, це буде вже не перша компанія, що постраждає через проблеми пунктуації чи орфографії, ба навіть помилки друку.

Кома на 70 мільйонів

Коли американська компанія Lockheed Martin — авіабудівний гігант у сфері оборони — підписала з неназваним повітряним флотом контракт на виробництво військово-транспортних літаків “Геркулес”, усі розуміли, що на це піде не один рік.

Тому в контракті, підписаному в 1999 році, зазначалося, що ціна на літаки з часом зростатиме, щоби компенсувати інфляцію.

На жаль, у формулу оновлення цін прокрався одрук: кому зсунули на один знак убік.

Один із керівників Lockheed Martin тоді заявив: “Ця кома коштувала нашій компанії 70 млн доларів”.

Та перш ніж пожаліти потерпілих, ось нові дані: минулого року ця компанія повідомила про прибутки у близько 1 млрд доларів.

Копійчані акції

У грудні 2005 року в Японії виникла неймовірна плутанина з продажем акцій молодої японської компанії J-Com.

Причина — механічна помилка біржового брокера.

Брокер компанії Mizuho Securities виставив на продаж 610 000 акцій J-Com за ціною в 1 єну кожна. Насправді ж він мав продати 1 акцію за 610 000 єн.

Помилку, що сягнула рівня Токійської фондової біржі, вже не можна було виправити, і вона обійшлася компанії Mizuho Securities приблизно у 40 млрд єн (333 млн доларів за тодішнім курсом).

Навряд чи той брокер отримав великі преміальні.

Множина чи однина? Питання на мільйони

Працівники офіційного британського реєстру компаній Companies House власноручно “вбили” велику інженерну фірму з Уельсу, допустивши в реєстрі дрібну друкарську помилку.

Вони опублікували інформацію про те, що компанія Taylor & Sons у 2009 році припинила діяльність.

Та насправді це була компанія Taylor & Son — “Тейлор і син”, а не “Тейлор і сини”.

Taylor & Sons (із “синами” у множині) — успішна компанія, заснована ще в 1875 році, — не пережила такого наклепу. Більш ніж 250 її працівників втратили роботу.

Її колишній співвласник Філіп Девісон-Себрі подав позов до суду, вимагаючи 8,8 млн фунтів компенсації за цю помилку.

Як дізналася ВВС цього тижня, Companies House уклала з паном Девісоном-Себрі мирову угоду, умови якої не розголошують.

Дуже дешеві авіаквитки

Чи можна долетіти з Торонто на Кіпр за 39 доларів, ще й у бізнес-класі?

У 2006 році — можна було: саме таку ціну вказала компанія Alitalia на своєму сайті (замість звичних 3900 доларів).

Поки помилку не виправили, несподіваним щастям встигли скористатися близько 2000 пасажирів, швидко придбавши дешеві квитки.

Авіакомпанія хотіла їх анулювати, але це викликало таке обурення, що врешті-решт керівники вирішили зберегти репутацію і виявити щедрість.

Alitalia втратила приблизно 7,7 млн доларів.

Пиво без однієї літери

Коли колекціонери пива чують про “арктичний ель” броварні Allsopp’s, у них прискорюється серцебиття.

У 2007 році один із них виставив на аукціон eBay закупорену пляшку цього рідкісного пива віком 155 років — і, звісно, сподівався заробити великі гроші.

На жаль, він назвав свій лот “арктичним елем Allsop” — з однією “р” у кінці замість двох. Відповідно, зацікавлені особи його не помітили.

Лише двоє людей зробили ставки, і власник був змушений розлучитися з дорогоцінною пляшкою усього за 308 доларів.

Через два місяці новий власник знову виставив цю пляшку на аукціон.

Цього разу він вказав правильну назву і отримав понад 150 ставок. Врешті пиво продалося більш ніж за 500 тисяч доларів.

Точніше, так здалося продавцеві.

На жаль, переможна ставка виявилась розіграшем. Кажуть, після того власник передумав продавати цю пляшку і тепер зберігає її в сейфі.

Дизайнери розробили графічну концепцію для українських підручників

Нові обкладинки для шкільної програми 10-го класу вже презентували міністру освіти Лілії Гриневич.

Для самих дизайнерів – це один з навчальних проектів в школі Projector під кураторством в рамках курсу «Айдентика».

«Проект, який народився з ентузіазму і чистих ідей, переріс у щось більше і, здається, нам дійсно вдалося зробити щось важливе», – впевнені куратори проекту.

Ми теж вважаємо, що вийшло дуже круто!

54265e4137 c86a93ffae 7e37f040a7 1d1482431a 8f56e28c02 f907f5fefd 821690dcc0 127cd04440 4b69b204ce 879b31e9a5 c70ffc9a5e 82e1935c8a d88ab3af14 99f0628c2b e0218d4f28 99fd9e40e0 ebccfd7fa8 425d299b00 d9fb43bc92 d662513336 bcd2ba89f9