Як побороти стрес: кроки до спокою від автора Zen Habbits Лео Бабаута

Всі ми відчуваємо стрес і перевантаження, і будь-хто може потонути в ньому, дозволити йому керувати своїм життям. Але можна використовувати стрес і для тренування — для навчання.
Ось, що я роблю сьогодні, щоб впоратися зі стресом.

1. Розпізнаю його ознаки. Коли стрес наростає, відбуваються дві речі: гормони стресу наповнюють моє тіло, і я починаю смикатися, метушитися, швидко перескакувати з одного завдання на інше. Це чіткий сигнал, що щось пішло не так. Тому перший крок мого методу — усвідомити, що я відчуваю перевантаження, і що мені потрібно зробити паузу.

2. Роблю паузу і звертаю увагу. Я перестаю рухатися і наголошую, що відбувається зі мною. Просто сиджу без руху і заглядаю в себе. Відчуваю стрес у тілі. Це як ніби хвилі електрики, що біжать від голови і грудей до інших частин тіла. Треба просто відзначити це відчуття, помітити, як я відчуваю поспіх і терміновість, як мені здається, що світ обрушується на мене.

3. Помічаю потребу в контролі. Відчуття перевантаження, переповнення таке сильне тому, що я не відчуваю, що володію ситуацією. Коли я можу в кожен момент часу робити щось одне, коли справ у моєму списку розумна кількість, я відчуваю, що контролюю ситуацію. Це, зрозуміло, ілюзія. Я ніколи насправді не контролюю, що зі мною відбувається. Я складаю списки, розробляю графіки, ставлю цілі, відстежую успіхи, несу відповідальність … але насправді я лише блукаю у темряві, як і всі ми. Я не знаю, до чого я рухаюся, і у мене немає чіткого плану, що визначає, як кудись потрапити. Я просто намагаюся знайти шлях у невизначеному, неконтрольованому світі, намагаючись при цьому рідше падати. Тому тепер я відзначаю цю потребу контролювати своє життя — і нічого не роблю. Просто спостерігаю за нею, визнаю її.

4. Демонструю любов до себе. Бачачи цю потребу в контролі, відчуваючи стрес у тілі, я можу послати собі трохи любові. Це як прикласти до серця теплу руку. А потім прикласти її до інших моїх частин, які відчувають стрес, які хочуть контролю. Це трохи розслабляє, трохи зменшує тривогу. Так мати заспокоює засмучену дитину.

5. Звужую поле зору. Це моя поступка бажанню все контролювати. Я не можу зробити все відразу. І я не можу зробити за день тисячу справ, які мені потрібно зробити. Я можу зробити лише кілька. Тому я складаю список, а потім вибираю кілька, які дійсно можу зробити сьогодні. Цей список виявляється занадто довгим, тому мені доводиться про щось передоговоритися і визнати, що сили мої обмежені. Я скорочую список на день. Тепер його можна виконати. А іншим я займуся, коли покінчу з цим маленьким списком.

6. Зосереджуюся на чомусь одному. Усе, що я можу зробити — це щось одне. Я хочу зробити відразу сотню справ. Але можу зробити лише одну. Тому я вибираю одну цю справу, прибираю все інше в сторону і зосереджуюся тільки на одному. Так, я, як і раніше, відчуваю стрес, і я вже в змозі усвідомити цей стрес і потребу в контролі, а, значить, і далі демонструвати любов до себе — поки я виконую цю саму справу. Це найкраще, на що я здатний. Тому я намагаюся щосили.

7. Розслабляюся і відчуваю миті. Роблячи цю саму справу, я відчуваю напругу. Груди здавлює, шия напружена, руки і ноги напружені. Тому я кажу собі: розслабся і відчуй цей момент. Я дозволяю собі зробити це, прийняти все, що відбувається, розслабитися і бути в цьому моменті, а не боротися з ним, розслабитися і побачити, що в цьому моменті теж є радість, є щось прекрасне, навіть посеред всього цього хаосу і стресу. У цьому миті стільки всього, що мені вже не потрібно концентруватися на всьому іншому — я доберуся до цього пізніше, — тому достатньо просто розчинитися в теплих обіймах цих миттєвостей.

Я тренуюся в цьому прямо зараз, коли пишу ці слова, і сподіваюся практикуватися і далі, поки не скінчиться день. Сподіваюся, що і ви знайдете в цьому методі трохи радості і краси — і зможете його оцінити