Методи самозаспокоєння
Такі негативні емоції, як гнів, агресія і роздратування віднімають дуже багато психічних сил. У зв’язку з цим розглянемо методи їхнього припинення, технічні прийоми, а також три дієві способи набуття холоднокровності в будь-яких критичних ситуаціях.
Негативні емоції, особливо такі, як гнів, агресія і роздратування, забирають дуже багато психічних сил, і тому бажано якомога рідше впадати в такий стан, який серйозно ускладнює підприємницьку діяльність і, природно, не дає можливість створити позитивний діловий імідж. У зв’язку з цим має сенс розглянути технічні прийоми і методи їхнього припинення.
1. Завжди розділяйте людину і проблему. Зосередьтеся на ній. Адже вона важливіша. Це перемкне вас з емоційного рівня на раціональний. Тоді простіше і легше вирішити протиріччя. До того ж, таке перемикання звільняє від афекту, бурхливої емоційної реакції, при якій свідомість відключається і не контролюється процес поведінки.
2. Уявіть на своєму місці іншу людину. Як би вона повелася в цій ситуації? Зіграйте роль цієї людини. Це допоможе забути про себе і охолодити гнів.
3. Можна уявити й таку картину. Між вами і вашим партнером скляна стіна. Ви бачите його роздратовані жести, але не чуєте, що він говорить. Відпаде потреба відповідати теж «гарчанням». Виберіть якусь деталь у його туалеті (погано пришитий гудзик і т. п.), подивіться уважно на неї, скажіть задумливо: «Ви втратите гудзик, а в продажу таких немає». Почуєте у відповідь: «Який до біса гудзик!» Покажіть: «Ось цей».
4. Ви закипіли від гніву, готові висловити партнеру образливі слова, але пересильте себе: спокійно, ви впевнені в собі, ви володієте собою. Посміхніться або зобразіть посмішку м’язово. Уявіть, яка смішна у вас посмішка.
Дуже корисні і наступні три методи самозаспокоєння.
1. Раціоналізація гніву. Цей метод вимагає перш за все осмислити причину, що породила гнів, і надати їй іншого значення. Вами керували емоції, а розум спав. Розбудіть його. Візьміть урок з цього.
Пошукайте що-небудь позитивне в тому, що трапилося. Воно завжди є. Знайдіть, і ситуація буде виглядати дещо інакше.
У гніві, як правило, людина майже нічого не домагається. І ви теж нічого не досягли, давши волю своїм емоціям. Запитайте себе: «Чи дуже важливо для мене те, чого я не досяг?» Після таких питань вам має стати смішно, якщо ви володієте гумором.
Проаналізуйте, чи ті мотиви і наміри мав ваш партнер, про які ви думаєте? І чи справді він хотів принизити вас своїми словами чи діями?
Перевірте себе ще раз і подумки запитайте, чи ви зробили, щоб ваш партнер не повівся грубо і образливо. Мабуть, він був незадоволений вашими діями, якщо говорити відверто. Скажіть собі: «Так, цей тип повинен володіти величезною витримкою і великою повагою до мене, щоб не зірватися».
2. Візуалізація гніву. Її техніка спрямована на те, щоб пережити подію, яка охолодить гнів. Наприклад, вас образила якась людина. Ви на неї гніваєтеся. Але якщо ви змогли би побачити цю людину в будь-якій принизливій ситуації, у вас з’явилося би відчуття задоволення («Так тобі й треба»), можливо — навіть жалість до неї. І ваш гнів, швидше за все, зник би.
Техніка візуалізації вчить тому, щоб вся конфліктна ситуація програвалася в уяві, наче на внутрішньому екрані, і тим самим гасила би гнів. Для візуалізації треба розслабитися, зосередитися на внутрішніх відчуттях і привести в норму подих. Можна рекомендувати наступні варіанти візуалізації гніву:
1) зменшіть в зрості людину, яка викликала ваш гнів. Нехай вона буде карликом, гномом або комашкою;
2) постарайтеся побачити цю людину в смішному вигляді;
3) уявіть гнів у вигляді пучка енергії, який йде крізь вас у землю;
4) придумайте сцену уявного реваншу по відношенню до вашого кривдника і насолодіться помстою (тільки в уяві, звичайно).
3. Релаксація (сила зв’язку між нервовою та м’язовою системами). Її техніка заснована на розслабленні м’язової системи, слідом за якою розслабляється і нервова система. Використовуючи цю техніку, треба діяти в такій послідовності.
1) Спочатку спробуйте пом’якшити свій гнів і вгамувати агресивність. Дайте їм вийти з вас і не стримуйте їх. Цей час займіть будь-якою фізичною роботою.
2) Потім максимально розслабтеся, проведіть невеликий аутотренінг і м’язово зобразіть на своєму обличчі усмішку. Нехай вона спочатку буде схожа на гримасу. Подивіться на себе в дзеркало. Ваш вигляд дійсно викличе у вас усмішку, але вже не штучну, а справжню, але вельми іронічну.
3) Щоб швидше заспокоїтися, не треба швидко ходити по кімнаті. Краще зупинитися і зосередитися на своїх внутрішніх відчуттях. Слідкуйте за своїм диханням. Постарайтеся, щоб воно було якомога глибшим.
4) Не поспішайте з відповіддю вашому, мабуть, теж розпаленілому партнеру. Тримайте паузу якомога довше. Така пауза дозволить швидше заспокоїтися, краще зосередитися і підібрати гідну відповідь. При цьому не прагніть помститися партнеру або будь-яким словом зачепити його самолюбство. Пам’ятайте про необхідність «зберегти обличчя» як для себе, так і для нього.
Як відомо, негативні емоції більше впливають на наш слух. Тому в напружених ситуаціях слід фіксувати увагу не на негативних слухових відчуттях, а на об’єктах, які візуально сприймаються.
Опонент, що дратує вас, продовжує говорити щось, що викликає негативну емоцію. Щоб відгородитися від дії його мови, постарайтеся побачити його обличчя — як можна виразніше, у всіх деталях, так, наче ви збиралися би потім по пам’яті намалювати його портрет.
Слід дивитися мовчки, дуже уважно, але не «витріщатися», а саме розглядати, щоб побачити. Під час цієї навмисної паузи, коли ви замовкли, постарайтеся побачити якомога більше деталей обстановки поруч з вашим розпаленим опонентом.
Хто би не був вашим опонентом — начальник або підлеглий, старший або молодший, — ваше раптове, несподіване мовчання неодмінно викличе у нього здивування: його емоційна напруженість почне слабшати.
Спокій, який свідомо зберігається, завжди є проявом сили духу і тому дає величезну перевагу, володіючи великою силою впливу. Потрібно тільки, щоб ваше мовчання і розглядання не були сприйняті опонентом як прояв ворожості і іронічного ставлення до нього.