Книги про книги

Справжній книголюб цінує книжку не лише за її зміст. Для нього насолода — просто тримати її в руках, пильно розглядати палітурку, гортати сторінки, вдихаючи той особливий книжковий аромат, який навіть відомий парфюмер Геза Шоен уже відтворив у парфумах Paper Passion. Жодне місце у світі не зрівняється для книголюба із бібліотекою чи книгарнею, де вишикувались, а може ставно розляглися, сотні книжок, дожидаючи свого читача.

Якщо ви з тих, для кого створювався Paper Passion, з тих, хто під словом “шопінг” розуміє “похід в книгарню”, і цілком погоджується із твердженням Алана Бредлі, що “рай — це місце, де бібліотека відчинена 24 години на добу 7 днів на тиждень”, то наступний перелік творів про книги і читання стане вам у пригоді.

“84, Чарінг-Кросс-Роуд”, Хелен Ханфф

Письменниця і колумністка Хелен Ханф, замешкана у повоєнні часи в Нью-Йорку, випадково виявила, що американська букіністика значно дорожча за британську, тож почала замовляти книги (всуціль рідкісні і цікавезні видання) у лондонській книгарні на Чарінг-Кросс-Роуд. Справи вона вела поштою, а листувалася переважно з однією людиною — досвідченим букіністом Френком Доелем. Це двадцятирічне листування лягло в основу чарівного і зворушливого епістолярного роману, де людські долі тісно переплелися із змінами у світі й сюжетами прекрасних книг.

“Ім’я рози”, Умберто Еко

Що може бути краще за середньовічну бібліотеку, сповнену скарбами
думок античних мудреців, розкішними фоліантами та інкунабулами? Тільки гостросюжетний детектив про середньовічну бібліотеку — із вбивствами, таємницями, містикою і глибокою філософією, на яку лише здатний, єдиний і неповторний, Умберто Еко.

За сюжетом, францисканський чернець Вільгельм Баскервільский розслідує серію трагічних смертей ченців у бенедиктинському монастирі на півночі Італії. Допомагає йому оповідач того, що відбувається — молодий послушник Адсо. І хоча сам Еко до кримінальної забарвленності свого твору ставився з іронією, та ці двоє не поступаються винахідливістю Холмсу та Ватсону.

“Книгарня”, Пенелопа Фіцджеральд

Англійська письменниця Пенелопа Фіцджеральд маловідома на наших теренах, хоча її твори не раз потрапляли у шорт-лист Букеровської премії. Один з таких творів і “Книгарня” (The Bookshop), що вийшов друком 1978 року.

За сюжетом, немолода вдова Флоренс Ґрін вирішує відкрити книгарню в одному зі старих будинків в містечку Гардборо, що у Саффолку. Перепоною їй стають, як люди, так і привиди старого будинку. І хоча доля Флоренс та її книгарні вирішена наперед, та атмосфера вінтажної книжкової крамниці, з її товарами і відвідувачами, зачарує справжніх книголюбів раз і назавжди.

“Не сподівайтеся позбутися книжок”, Умберто Еко, Жан-Клод Кар’єр

Ще одна книжка, до створення якої доклався Умберто Еко. Цього разу, нон-фікшн проза, точніше збірка діалогів на тему актуальності книжок і важливості читання, хоча насправді йдеться тут про літературу, мистецтво, релігію, історію, археологію, філософію, кінематограф і навіть колекціонування. Еко — професор і видатний письменник. Кар’єр — відомий сценарист і режисер. Обидві ці особистості — талановиті, цікаві й мудрі, до того ж, пристрасні бібліофіли, що розуміються як на античній класиці, так і на сучасній літературі. Читач, ніби, стає випадковим свідком їхньої довгої багатошарової розмови — напрочуд інтелектуальної, однак і навдовиж захопливої.

“451° за Фаренгейтом”, Рей Бредбері

Культовий роман майстра фантастики Рея Бредбері, свого часу наробив чимало галасу, вийшовши на сторінках журналу Playboy. Зараз подібних історій там вже більше не друкують, а шкода.

З одного боку, роман розповідає про альтернативне майбутнє, де (о, жах!) книги заборонені й безжально винищуються спеціальним загоном пожежників, а будь-яка зацікавленість літературою суворо переслідується законом. Головний герой оповіді — сержант Гай Монтеґ сліпо виконує накази про знищення книжок, проте зустріч із юною Кларисою змушує його переосмислити своє життя. Він поступово захоплюється літературою та стає інакодумцем і борцем в тоталітарному суспільстві. Саме цей етап становлення людини-мислителя і людини-читача, а також співчуття до книг і усвідомлення їх цінності є ключовими сенсами твору Бредбері.

“Абсолютна мить”, Шеллі Кінґ

Чи не єдиний відомий роман американки Шеллі Кінґ (в оригіналі “The Moment of Everything”) — легке і непретензійне чтиво, що має в сюжеті коктейль з класичних і сучасних образів та сюжетних ліній. Тут вам і розчарована в житті головна героїня, і декілька її друзів, серед яких мудрий старенький господар книгарні; молодий працівник цієї ж книгарні — буркутун, втім, хороший хлопець; програміст-гей (нічого дивного, адже це Кремнієва Долина); супер-успішна менеджерка середніх років (азіатка і лесбійка), що влаштовує засідання книжкового клубу на дозвіллі; зрештою, ідеальний герой-коханець, що і книжки читає, і куховарить, і в хаті прибирає, а ще ремонтує красиві велосипедики (судячи з імені Ранджит — індієць за походженням). Всі вони обертаються навколо історії з любовними листами, записаними прямісінько на сторінках вінтажної книги “Коханець леді Чаттерлей” Лоуренса і маленької затишної книгарні “Бабка” (Dragonfly), де у лабіринтах книжкових стосів і полиць можна знайти безліч цікавих видань, харизматичного кота і навіть кохання.

“Крадійка книжок”, Маркус Зузак

Роман німецького автора Маркуса Зузака, перш за все, знайомить читача зі… Смертю. Бо саме Смерть є оповідачем історії юної книголюбки Лізель, що мешкає із названими батьками в охопленій війною Німеччині. Читання книжок стало життєвою потребою дівчинки, засобом від всіх негараздів, тому Лізель поступово починає красти книги, які інакшим чином їй просто не дістати. Все, що вона дізнається з книжок, допомагає їй зрозуміти те що відбувається навколо: гоніння євреїв, антифашистський рух, приниження, голод. Це зворушлива історія про життя на війні, про втіху і втрату, про дружбу, кохання і людяність, що може відчути навіть… Смерть.

“Тінь вітру”, Карлос Луїс Сафон

Одного ранку 1945 року, батько приводить свого сина в таємничу схованку в самому серці Старого Міста, що має назву Цвинтар забутих книжок. Достатньо почути цей шматочок сюжету, аби захопити справжнього книголюба, але гостросюжетний містичний і дещо готичний роман, безумовно полонить будь-якого читача. Історія Даніеля Семпере і його розслідування долі загадкового автора Хуліана Каракса схожа на страшну і водночас прекрасну казку, де є місце лицарям, принцесам і злим чаклунам, щоправда, вписаним у сценарій і декорації повоєнної Барселони. Це багатошаровий роман-головоломка, розгадувати який буде моторошно, але надзвичайно цікаво.

“Матильда”, Роальд Дал

“Матильда” вважається дитячою книжкою, але винятковий саркастичний стиль автора часто припадає до душі саме дорослим. Зрештою, “всі ми родом з дитинства”.

Матильда Вормвуд ще крихітка, але вона дуже розумна. Дівчинка сама опанувала читання і тепер насолоджується творами Діккенса, Бронте, Остін, Хемінґвея, Стейнбека і Кіплінґа. На жаль, це зовсім не до смаку її батькам — неприємним і обмеженим особам, які віддають перевагу телевізійним шоу, а не книжкам. А до всього, ще й директорка школи, де навчається Матільда, — справжня садистка, що знущається з маленьких учнів. На щастя, “світлом у віконечку” постає добра і уважна вчителька — пані Фелпс, яка всіляко заохочує Матильду до навчання і пізнання світу. Зрештою, саме цій крихітці доведеться навести лад у школі, врятувати дітей і провчити поганців. Та головна ідея книжки геть не тривіальна: Дал усіма силами повстає проти пересічності, рутини, що отупляє, ненависної роботи, соціальних умовностей і примусового вирівнювання всіх під одну гребінку.

“Місто замріяних книжок” Вальтер Моерс

“Найкнижковіша книжка” — тільки так і ніяк інакше не можна її назвати, адже книги на її сторінках постають живими створіннями, у різноманітних іпостасях і виглядах, задумах і виконаннях. У Моерса немає жодного людиноподібного персонажа, а той що нібито є, пройшов таку складну метаморфозу, що дати йому визначення неможливо.

Головний герой твору — динозавр. Щоправда, в світі Замонії він походить з раси майстрів-літературознавців. Молодий і сповнений рішучості, він відправляється на пошуки автора одного геніального рукопису у книжкову столицю, де бере початок літературне слово як таке. Там йому доведеться стати жертвою зради, опинитися у катакомбах Міста замріяних книжок, познайомитися із його дивовижними мешканцями, прочитати, врятувати і знищити безліч книжок і розкрити моторошну таємницю загадкового Тінь-короля.

“Маленька паризька книгарня”, Ніна Джордж

Ця книжка зваблює книголюбів-романтиків самою лише назвою, оригінал звучить не менш “смачно” — “Лавандова кімната” (Das Lavendelzimmer), але, будьмо відверті, і те, і інше постає у книзі лише фрагментарно. Маленька паризька книгарня — книжкова баржа “Літературна аптека”, що мусить покинути береги Парижа, аби її господар — Жак Одинак знайшов нарешті ліки від старої любовної травми, а лавандова кімната, в свою чергу, має бути відчинена і провітрена від спогадів і тужливих ароматів.

Це роман-подорож Францією, людськими долями, почуттями, стражданнями і шляхами зцілення від них. Це історія про пошук відповідей, натхнення, свободи і кохання. Зрештою, це історія про книжки і чарівну книгарню, де можна відшукати двійко симпатичних котів і відповіді на всі питання.

“Гернсійський клуб літератури і картопляних пирогів”, Мері Енн Шеффер, Енні Берроуз

Історія створення цього роману досить непересічна: Мері Енн Шеффер все життя працювала у невеличкій американській бібіліотеці, у похилому віці вона поділилася одним сюжетом зі своєю племінницею Енні і та переконала тітку, що сюжет необхідно записати, бо він… надзвичайний. Удвох вони розпочали роботу над книгою, завершувати яку Енні довелося вже самій, бо тітонька Мері померла. Роман Мері Енн Шеффер із довгою, але інтригуючою назвою “Гернсійський клуб літератури і картопляних пирогів” (The Guernsey Literary and Potato Peel Pie Society) був опублікований посмертно і полонив серця мільйонів читачів.

Книжка написана у вигляді листування чималої кількості людей, але ці персонажі швидко стануть близькими і зрозумілими читачеві, а історія про німецьку окупацію Нормандських островів, і про те, з якою стійкістю, винахідливістю і гумором тамтешні мешканці сприймали воєнні реалії, безсумнівно зворушить кожного. Це життєствердна і по-справжньому світла історія про людей, книжки, війну і любов.

Олександра Орлова