Як вийти з творчого ступора: три правила Вуді Аллена

Творча безвихідь – тема, яка постійно повторюється у фільмах Вуді Аллена, але він стверджує, що сам ніколи не страждає від цієї проблеми. Він починає писати сценарій для наступного фільму на наступний же день після того, як закінчує з монтажем попереднього. У чому секрет його творчої продуктивності?

1. Робіть саме те, що хочете робити
Буває таке, що через зовнішній тиск чи якісь розрахунки ви відчуваєте себе зобов’язаними зробити роботу, яку в глибині душі робити не хочете? Вуді Аллен зробив таку помилку лише один раз. Перший сценарій, який він написав – це був сценарій фільму What’s New Pussycat? 1965 року. Аллен із задоволенням працював з режисером Клайвом Доннером, але студія, яка продюсувала фільм, постійно втручалася в їхню роботу. В результаті вийшов повний фарс, до якого Аллен відчував тільки огиду.
З того моменту він поклявся, що ніколи не буде знімати фільми, якщо не контролює процес сам. Він твердо дотримувався цього рішення і займається тільки тим, що викликає у нього ентузіазм, і не важливо, чи подобається це оточуючим, чи розуміють вони його. Результат – вражаюча кар’єра, що розтягнулася на 40 років, чотири «Оскара», дев’ять нагород Британської кіноакадемії і два «Золотих глобуса».
Якщо ви робите щось тому, що це подобається вашим батькам, або ваш кращий друг думає, що це круто, у кінцевому рахунку все це призведе до апатії. А рано чи пізно і до творчого вигоряння.
Тому правило №1: коли є хоч якась можливість вибору, робіть те, що заряджає вас ентузіазмом.
2. Вливайте в роботу свій власний унікальний досвід
Не секрет, що Вуді Аллен вписує в сценарії свої власні життєві переживання. Він раз по раз розігрує сцени зі своїх романтичних відносин і зі свого дитинства в Брукліні. Ця надзвичайно особиста позиція, а також самозневажливий сухий гумор наділяють персонажів Аллена характерною крихкістю.
У фільмі «Зоряні спогади» він розповідає історію режисера, який більше не хоче знімати комедії – але всі хочуть, щоб він продовжував. Аллен наполегливо заперечує, що фільм автобіографічний: «Критики думали, що головний герой – це я … Але сенс фільму зовсім не в цьому. Він про героя, у якого свого роду нервовий зрив, який, незважаючи на успіх, дійшов до такої точки в житті, що йому реально погано». Ні, зовсім не схоже на Вуді Аллена!
Так що правило №2 свідчить, що у вас ніколи не буде нестачі в матеріалі, якщо ви будете спиратися на свій власний досвід. До того ж це дасть вам можливість виплекати свій власний, унікальний творчий метод – хто ж буде проти?

3. Коли на горизонті маячать перешкоди, вбудовуйте їх в роботу
Вуді Аллен каже, що ніколи не буває в глухому куті, але може бути, він просто справляється з цим тупиком, описуючи персонажів, які зайшли в глухий кут. У фільмі «Розбираючи Гаррі» він грає письменника Гаррі Блока. Це ім’я – подвійна гра слів: письменник страждає від творчого ступора (block – «глухий кут»), але при цьому люди навколо (та й сам він іноді) бачать в ньому Сатану (одне з прізвиськ диявола – «старина Гаррі»). І це переконливий опис творчого ступора – наче диявол сів до вас на шию!
Так що останнє правило таке: коли на горизонті виникає творча криза, придумайте, як використовувати її в своїй роботі. Можна зробити це більш тонко, можна відверто – вам вирішувати.