Чи може страх слугувати мотивацією?

Страх вбиває мрії. Він вганяє людей в анабіоз, змушує затамувати подих, паралізує і не дає рухатися вперед. Страх присутній у багатьох навчальних закладах, тому що страх — це дешевий спосіб забезпечити дотримання формальних вимог. “Зробіть це, — погрожує учитель, — інакше вами трапиться щось погане”.

Справа в тому, що вчитися важко. Якби це було легко, ви б уже знали все, що вам потрібно знати. І якби ви могли зробити це самостійно, вам не довелося б витрачати час і гроші, щоб робити це разом з іншими людьми.

Проте, коли ми намагаємося навчитися чомусь самостійно, ми часто топчемось на місці. Це не через страх, це через напругу. Напругу, з якою ми стикаємося завжди, коли збираємося переступити через поріг чогось нового. Напругу, викликану сумнівами: це спрацює чи ні? Якщо я цього навчуся, чи сподобається мені, ким я стану?

Напруга — це ознака відмінного освітнього досвіду. Ми відчуваємо напругу, коли не цілком розуміємо, на якій стадії перебуваємо, не впевнені в перспективах, не маємо гарантій.

Будучи дорослими, ми охоче піддаємось напрузі великого джазового концерту, бейсбольної гри чи захопливого фільму. Але — головним чином через страх — ми сумніваємося, коли у нас з’являється можливість навчитися чомусь новому на шляху до того, щоб стати тією людиною, якою ми прагнемо бути.

Ефективні вчителі не бояться створювати атмосферу напруженості. Дорослі учні, які прагнуть перейти на наступний рівень, активно шукають цей тиск, тому що він працює. Він штовхає нас через прірву на іншу сторону.

Я бачив десятки тисяч людей, які думають, чи піти їм на цей семінар чи ні. Деякі з них бачать, як на них насувається напруга і з нетерпінням пірнають в цей хаос. Інші помилково приймають це за страх і відступають, обіцяючи собі, що повернуться пізніше. Ті, хто пірнув, змінюються. Старання приносять винагороду.

Ми пишаємося напругою. Ми спеціально створюємо її, тому що освіта — це не просто доступ до інформації, це поступальний процес навчання. Це кращий спосіб навчитися. І саме так треба вчити.

Автор: Сет Годін